Вбити, розірвати, а потім пробачити

Коли я приходжу по зарплату, і мені кажуть, що її ще немає, то в голові одразу: вбити, а потім розірвати.

Коли мені приходять рахунки за комунальні послуги мого барлогу, перші думки в моїй голові: вбити, а потім розірвати.

Коли я приходжу до місцевої крамниці фей, щоб купити в них чай місцевого виробництва, а вони називають мені ціну, то перші думки в моїй голові: вбити, а потім розірвати.

Коли в моєму лісі всі лавки поламані або завалені сміттям після цих огрів, то перші думки в моїй голові: вбити, а потім розірвати.

Коли я йду на роботу рано вранці, а ельфи сидять на лавочках зі своїми блютуз-ельфійськими колонками й втикають у свої смарт-кленові листочки, а потім я повертаюся назад, і вони все так само сидять, перші думки в моїй голові: вбити, а потім розірвати.

Коли онучок приходить із дитячого поля битви 2 класу складності, і замість відірваної голови противника в нього нова зачіска, чудово вкладена борода, пофарбована в якийсь хіпстерський колір, дивовижний аж до болю в моїх очах, і від нього пахне так, ніби він бився не з великими й могутніми злими противниками, а з польовими квітами, трояндами чи гарбузами, перші думки в моїй голові: вбити, а потім розірвати.

Коли на кожному кроці, куди не повернешся, стоять відьми, які пропонують купити самотліючий димохід до рота, від якого приємно пахне немічю, інвалідністю та смертю одночасно, і вони продають це нам, а не нашим ворогам, то перші думки в моїй голові: вбити, а потім розірвати.

Коли приходиш до місцевої крамниці перекупів-гобітів по фрукти й овочі, а в цих яблуках стільки хімії, що навіть отрута, потрібна для Білосніжки, настільки напхана хімією, що не діє зовсім, перші думки в моїй голові: вбити, а потім розірвати.

Але що вдієш, доведеться жити далі. Одягну свою термосорочку з клімат-контролем і з глибоким декольте аж до мого розкішного пояса, взуюся в лаковані личаки з ортопедичною підтримкою стопи та адаптивною підвіскою, візьму до рук мою сокиру з аеродинамічними щілинами та GPS-смерте-кровоміром, засуну за пояс складаний 5G-ніж із десятикратним зумом і сенсорними кнопками, сяду в самохідний, самознаючий, куди мені, виявляється, треба, візок, що працює на електричних вуграх, і поїду до веган-корчми прощати всіх тих, кого хочеться спершу вбити, а потім розірвати.