З полиці

Світ не такий, як тобі здається

Якщо ти це читаєш, то поки ще можеш

Ну що, зловили сигнали від позаземних цивілізацій? У свої телескопчики знайшли нове життя на далеких планетах? Чи вдалося встановити контакт з літаючими тарілками, блюдцями та сковорідками? А як ви відреагуєте на мої слова, якщо я вам скажу, що інопланетяни давним-давно вас захопили й використовують у своїх цілях уже тисячі років!

До вас на планету не треба фізично прилітати, щоб поневолити. Досить, щоб на вашу Землю випадково впав камінчик, на якому будуть цифри й певні закономірності, які можна описати цими цифрами, і все... І ось ви «вигадали» математику.

І цей вірус став проникати й осідати в мізках багатьох людей. Він паразитує на тому, що допомагає нейронам активно взаємодіяти один з одним, і нейрони вже не такі самотні. Вони завжди зайняті додаванням, відніманням, пропорціями. Вони тепер завжди щось рахують, а натомість отримують задоволення від того, що тілу не треба нікуди бігти, нікого ловити й вбивати, або не треба довго й старанно копати і щось викопувати. Позаземний вірус — математика — вас давним-давно захопив і поневолив, а ви все шукаєте зелених чоловічків. Смішні ви...

Чому, прийшовши до магазину, ви купуєте продукти, які коштують стільки-то грошей, а потім — крапка, а після неї ще трохи цифр? А частіше наприкінці крапка і 99, щоб ви не переставали рахувати, щоб не було кінця підрахункам. А так, якщо один товар коштує 1.99, то, купуючи другий товар, ви все одно не позбудетеся чисел після крапки. Хоч 4, хоч 15 товарів візьми — все одно щось буде після крапки, ви весь час будете щось рахувати, весь час!!!!

Навіть коли вже нічого немає, вірус вам підкаже, що все одно щось є, і ви «вигадаєте» нуль! Щоб із ним можна було щось робити. Математика може порахувати що завгодно: скільки тобі треба заплатити податків, скільки тобі треба проїхати миль, скільки ти прожив, скільки тобі треба спалити калорій. Усе в твоєму житті оточене цифрами, числами, підрахунками. Жоден аспект твого життя не минає без цифр і підрахунків. Ти лягаєш спати — ти думаєш, о котрій мені треба вставати. Тебе цифри оточують, вони тебе давно взяли в заручники.

Ти приходиш у цей світ, а тебе одразу перекладають на числа: твоя вага така-то, твій зріст такий-то. Ти йдеш із цього життя, і тебе знову перекладають на цифри: ти прожив стільки, помер о стільки. Тебе вже давно немає, а все одно перекладають на цифри: «Ах, його з нами вже стільки-то років немає».

Ну от, до мене прийшли в палату. Знову дадуть точну кількість таблеток, щоб я перестав усім розповідати правду, не тривожив інших своїми промовами про те, що математика вигадала інтернет, щоб оцифрувати людей і запхати їхнє мислення, їхній розум в інтернет. Бо так дуже легко потім передавати все ваше найцінніше на відстань: нам не потрібні ваші тіла, нам потрібні ваші думки, ваші підрахунки, ваші емоції, які ви залишаєте в інтернеті...

Піду далі розповідати іншим, що досить, щоб на голову «випадково» впало яблуко, щоб у ваших головах зародилася ФІЗИКА. А це вже інші, наші конкуруючі позаземні форми життя. Про наших ворогів я вам розповім після того, як перестануть діяти ті математично точні дози ліків.

Хочете продовження цієї історії?

Надіслати наступну небилицю?

Коли на полиці з’явиться нова, вона сама вас знайде — без шуму й поспіху.

Читати в Telegram-каналі →

Враження відвідувачів

Залишити враження

0/1000
Далі на полиці Вбити, розірвати, а потім пробачити